Современные методы и средства сорбционной детоксикации

 


Гемосорбент ЛПС-ГЕМО Печать E-mail
Гемосорбенты - Биоспецифические

Биоспецифический антилипополисахаридный гемосорбент "ЛПС-ГЕМО"

(Экслюзивный импортер гемосорбента "ЛПС-ГЕМО" в Украине ПИИ ООО Кыулонг)

«ЛПС-ГЕМО» является биоспецифическим антилипополисахаридным гемосорбентом, представляет собой полимерную матрицу, с иммобилизованным в нем афинным лигандом - антибиотиком полимиксинового ряда (полимиксин В, полимиксин Е/колистин, полимиксин М), расфасованный в модуль массообменный для гемосорбции однократного примене­ния (ММГ), заполненный раствором натрия хлорида изотонического 0,9% для инъекций, помещен в полиэтиленовый пакет и подвергнут стерилизации. Предназначен для детоксикации организма при септических состояниях, особенно - в случае раз­вития эндотоксинового шока, путем избирательного удаления из крови, плазмы и других биологических жидкостей анафилактогенов липополисахаридной природы (эндотоксинов, ЛПС), образующихся и накапливающихся в тканях при их инвазии преимущественно грамотрицагельными микроорганизмами: кишечной, дизентерий­ной и синегнойной палочками, палочками брюшного тифа и паратифов и некоторы­ми другими. Биоспецифический лиганд- полимиксин избирательно связывает ЛПС, соединяясь с его липидной частью (липид А), блокирует активные химические группировки, при этом структура ЛПС диссоциирует необратимо.

Гемосорбент «ЛПС-ГЕМО» обладает высокой био- и гемосовместимостью (тромборезистентность, отсутствие пылевых частиц, низкая неспецифическая сорбция белков плазмы), что обеспечивает хорошую гидродинамику и кинетику процесса сорбционной детоксикации.

Інструкція
для застосування гемосорбенту «ЛПС-ГЕМО»

 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Гемосорбент «ЛПС-ГЕМО» є біоспецифічним антиліополісахаридним гемосорбентом, являє собою полімерну матрицю, з іммобілізованим у ньому афінним лігандом – антибіотиком поліміксинового ряду (полімиксін В, поліміксин Е/колістин, поліміксин М), розфасований в одноразового використання модуль масообмінний для гемосорбції одноразового використання (ММГ), заповнений розчином хлориду натрію ізотонічного 0,9% для ін’єкцій, поміщений до поліетиленового пакету та підданий стерилізації. Призначений для детоксикації організму при септичних станах, особливо – у разі розвитку ендотоксичного шоку, шляхом вибіркового видалення з крові, плазми та інших біологічних рідин анафілактогенів ліпополісахаридного походження (ендотоксинів, ЛПС), що утворюються та накопичуються в тканинах при їх інвазії переважно грамнегативними мікроорганізмами: кишковою, дизентерійною та синьогнійною паличками, паличками черевного тифу і паратифів та деякими іншими. Біоспецифічний ліганд-поліміксин вибірково зв’язує ЛПС, з’єднуючись з його ліпідною частиною (ліпід А), блокує активні хімічні групи, при цьому структура ЛПС дисоціює безповоротно.
Гемосорбент «ЛПС-ГЕМО» має високу біо- та гемосумісність (тромборезистентність, відсутність пилових часток, низьку неспецифічну сорбцію білків плазми), що забезпечує хорошу гідродинамику і кінетику процесу сорбційної детоксикації.
2. ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ГЕМОСОРБЕНТУ «ЛПС-ГЕМО»
2.1. Біоспецифічний поліакриламідний гідрогель нерозчинний у воді.
2.2. Хімічний склад гемосорбенту:
-          поліміксин В (Е, М) – 2,0-2,5 мг/мл;
-          полімерна матриця – 10%-90% мас;
-          зшиваючий агент – 1% мас.
2.3. Біоспецифічний гемосорбент знаходиться в розчині хлориду натрію ізотонічного 0,9% для ін’єкцій, сформований у вигляді волокон і гранул світло-сірого кольору діаметром 0,5-5,0 мм.
2.4. рН розчину хлориду натрію ізотонічного 0,9% для ін’єкцій, яким заповнений ММГ біоспецифічним гемосорбентом – 5,0-7,0.
2.5. Питома ємність по ендотоксину Е. coli 0113 («Sigma», Німеччина) або Е. coli 0157:Н7 (НИИЭиМ, Білорусь) – не менше 0,5 мкг/мл гідрогеля.
2.6. Гемосорбент «ЛПС-ГЕМО» випускається у модулі масообмінному для гемосорбції (ММГ) одноразового застосування ємністю 100 мл; у кожному ММГ міститься 45-65 мл біоспецифічного гемосорбенту.
2.7. Вплив на формені елементи крові після гемосорбції в об’ємі 1,0 ОЦК з попереднім введенням гепарину у дозі 1 мг/кг маси:
-          зниження числа тромбоцитів – не більше 10-15%;
-          зниження числа лейкоцитів не більше 5-10%;
-          зниження числа еритроцитів – не більше 5-10%.
2.8. Гемосорбент «ЛПС-ГЕМО» зазнав радіаційну стерилізацію у дозі 2,5 Мрад при потужності дози 1 Мрад/год.
 
При використанні ММГ у процесі сорбції необхідно дотримуватися правил роботи з умовно-патогенним матеріалом.
 
4. ПОРЯДОК РОБОТИ З ГЕМОСОРБЕНТОМ «ЛПС-ГЕМО»
4.1. Підготовка сорбенту. Перед перфузією ММГ з гемосорбентом промивають п’ятикратним об’ємом стерильного розчину хлориду натрію ізотонічного 0,9% для ін’єкцій «на злив». Рекомендоване направлення потоку – зверху вниз. Розчин із колонки підлягає зливу шляхом заміщення його кров’ю. Підключення екстракорпорального контуру здійснюється з дотриманням правил асептики та антисептики. Перед гемосорбцією роблять зовнішній огляд ММГ з гемосорбентом: відповідність показників етикетки цієї інструкції, цілісність модуля.
4.2. Параметри гемосорбції:
-          час перфузії через один ММГ – 60-180 хв.
-          швидкість перфузії – від 5-10 до 100 мл/хв. та залежить від маси тіла та об’єму циркулюючої крові пацієнта.
-          Загальний об’єм перфузії – не менше 1,0 ОЦК.
4.3. Передсорбційна підготовка є визначальним моментом гемосорбції і повинна бути направлена, в першу чергу, на адекватну корекцію функціональних систем крові, макро- та мікрогемодинаміки. З цією метою рекомендується проводити заповнення об’єму циркулюючої рідини, заходи по створенню гемодилюції (зниження гематокриту до 0,3 л/л), покращенню реологічних властивостей крові (введення дезагрегантів та реокоректорів: трентал – 1,0-3,0 мг/кг маси; неорондекс/мікродез/реополіглюкін – 10-20 мл/кг маси та інше), усунення електролітичного дисбалансу. При використанні гемосорбенту у хворих з печінковою недостатністю будь-якого генезу для підвищення антитромбінового потенціалу організму показано переливання одногрупної свіжезамороженої плазми (3-5 мл/кг маси).
Період передсорбційної підготовки, як правило, триває не більше 4- 5 годин і в разі необхідності усунення метаболічних порушень продовжується під час гемосорбції. За 10 хв. до початку гемосорбції хворому вводиться гепарин в дозі 0,5-1,0 мг/кг маси. Протамін сульфат після гемосорбції вводити не треба.
 
5. ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ
5.1. Гемосорбент «ЛПС-ГЕМО» може застосовуватись з метою детоксикації організму при всіх патологічних станах, які супроводжуються бактеріальною агресією:
-          сепсис;
-          гнійний перитоніт;
-          менінгіт;
-          обширні гнійно-некротичні процеси м’яких тканин;
-          гіпотонія, обумовлена бактеріємічним шоком;
-          пневмонія;
-          опікова хвороба, ускладнена бактеріальною інфекцією;
-          інфекції сечових шляхів.
6. ПРОТИПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ
6.1. Гемосорбент «ЛПС-ГЕМО» абсолютно протипоказаний до застосування у випадках:
-          агональному стані хворого;
-          тривалій кровотечі.
6.2. Гемосорбент «ЛПС-ГЕМО» відносно протипоказаний до застосування у випадках:
-          наявності потенційних джерел кровотечі (ерозивний гастрит, не зарубцьована виразка, виразковий коліт і т.п.);
-          гіпотонія, спричинена гіповолемією або серцевою слабкістю, є тимчасовим протипоказанням і після заповнення дефіциту об’єму циркулюючої рідини та компенсації серцевої діяльності проведення гемосорбції є безпечним.
7. ПОБІЧНА ДІЯ
Гемосорбент «ЛПС-ГЕМО» не надає алергічної, загальнотоксичної дії на організм, відповідає токсикологічним нормам виробів медичного призначення які контактують з кров’ю.
 
8. КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ
8.1. Загальний стан хворого.
8.2. Показники гемодинаміки по ходу процедури і на наступну добу (ЧСС, АТсист, АТдіаст, АТср).
8.3. Загальний аналіз крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити, формула крові, ШОЭ, показники вторинного гемостазу (АЧТЧ, ПЧ, ТЧ) – не раніше ніж через 10-12 годин після останнього введення гепарину, щоб виключити вплив антикоагулянту на морфологічний склад крові.
8.4. Показники білкового метаболізму (загальний білок, альбумін, фібриноген, «середні молекули», сечовина, креатинін, АЛТ, ACT)
8.5. Протеалітична активність, рівень компонентів калікреїн-кінінової системи та інгібіторного потенціалу плазми крові до та після сеансу гемосорбції.
 
9. ПАКУВАННЯ, МАРКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
9.1. Гемосорбент «ЛПС-ГЕМО» виробляється у вигляді ММГ, що містить 25-45 мл гемосорбенту і пакується в коробки з картону.
9.2. Зберігання – при температурі від 4 до 10°С в сухих закритих приміщеннях.
9.3. Транспортування будь-яким видом транспорту при температурі від 4 до 25° С.
9.4. Термін придатності – 3 роки.
9.5. Маркування – етикетка на кожному ММГ і коробці. На етикетку наноситься: підприємство-виробник; назва гемосорбенту на українській та латинській мовах; об’єм дози, відмітка про стерильність; умови зберігання; номер серії; термін придатності; номер ТУ.
9.6. Дотримування інструкції для застосування гемосорбенту «ЛПС-ГЕМО» гарантує його показники та безпечність для пацієнта.
 
 
 
 
 
« Пред.   След. »

Наставление

 

КРАТКОЕ НАСТАВЛЕНИЕ
ПО СОВРЕМЕННОЙ ТАКТИКЕ ПРИМЕНЕНИЯ
ГЕМОСОРБЦИОННОГО МЕТОДА В КЛИНИЧЕСКОЙ ПРАКТИКЕ

 

1. Заболевания печени и желчевыводящих путей

2. Острая и хроническая почечная недостаточность

3. Острые отравления

4. Острый и хронический панкреатит

5. Перитонит

6. Сепсис и раневая инфекция

7. Ожоговый токсикоз

8. Краш-синдром и постгипоксические состояния

9. Острая лучевая болезнь

10. Онкологические заболевания

11. Сердечно-сосудистые заболевания

12. Бронхиальная астма и некоторые другие аутоиммунные заболевания

13. Кожные заболевания

14. Неврология и психиатрия

15. Алкоголизм и наркомания

16. Прочие показания

17. Осложнения гемосорбции

18. Противопоказания к использованию гемосорбционного метода

19. Некоторые общие соображения относительно выбора гемосорбентов и режимов перфузии

Коротко

Эфферентные методы терапии – это операции направленного изменения клеточного, белкового, электролитного, газового состава крови путем ее обработки вне организма человека. В соответствии с особенностями иммитации физиологических процессов, технологическими параметрами, селективностью выведения субстанций, возможностями достижения специфических эффектов различают следующие основные методы эфферентной терапии:
1. Гемодиализ - метод освобождения организма от низкомолекулярных токсинов посредством диффузии их через полупроницаемую мембрану по градиенту концентрации в диализирующий раствор. Основные показания: хроническая и острая почечная недостаточность, отравления диализабельными ядами (алкоголи, углеводороды, наркотические преператы и др.) в токсикогенной фазе.
2. Ультрафильтрация – метод удаления избыточной жидкости через полупроницаемую мембрану без использования диализирующего раствора. Показания: гипергидратация при острой и хронической почечной недостаточности, проявляющаяся отеком легких.
3. Гемофильтрация – метод обменного удаления из организма больших объемов жидкости (до 25-28 л), веществ низкой и средней молекулярной массы через фильтр с высокопроницаемой мембраной за счет конвекционного переноса, проводится обычно параллельно с диализом. Показания: хроническая почечная недостаточность, осложненная злокачественной гипертонией, перикардитом, полинейропатией; острая почечная недостаточность.
4. Перитониальный диализ – метод удаления токсинов низкой и средней молекулярной массы, воды и электролитов через ...
© 2007 - 2008 “Кыулонг”
+38(044)4607324, +38(097)4264195, +38(063)0386953